Прилуцьке медичне училище
  

Положення про організацію освітнього процесу

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
У ПРИЛУЦЬКОМУ  МЕДИЧНОМУ УЧИЛИЩІ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ


1. Загальні положення

1.1. Освітній процес у Прилуцькому медичному училищі Чернігівської обласної ради (надалі – навчальний процес) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на кваліфікаційному рівні  «молодший спеціаліст» відповідно до державних стандартів освіти.
Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Мовою навчання в Прилуцькому  медичному училищі є державна мова  – українська. 
Навчальний процес організуються з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної  мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
1.2. Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».
Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

2. Нормативно-правова база організації навчального процесу

2.1. Організація навчального процесу у  Прилуцькому медичному училищі Чернігівської обласної ради базується на Законах України «Про вищу освіту», «Про освіту», державних стандартах освіти та інших актах законодавства України з питань освіти.
Державний стандарт освіти – це сукупність вимог до освіченості здобувача освіти та освітньої програми відповідного рівня щодо:
1)    змісту освіти в термінах, результатах навчання;
2)    тривалості навчання та навчальної трудомісткості;
3)    переліку обов’язкових компетентностей випускника;
4)    форми атестації здобувачів освіти;
5)    вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
6)    вимоги професійних стандартів.
Освітня програма (освітньо-професійна) – це програма навчання, яка має галузеву спрямованість. На підставі освітньої програми розробляється навчальний план, який визначає:
1)    перелік та обсяг навчальних дисциплін і послідовність їх вивчення;
2)    форми проведення навчальних занять;
3)    графік освітнього процесу;
4)    форми поточного і підсумкового контролю.
2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами Прилуцького медичного училища (відділеннями, предметними цикловими комісіями). 
Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.
Навчальний план затверджується керівником вищого навчального закладу.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для навчального закладу.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом.
Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо. Вони є обов’язковими для вивчення.
Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.
Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою стандарту освіти.
2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до навчального плану, на підставі навчальної програми дисципліни навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.
Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:
-    тематичний план;
-    форми, послідовність та зміст теоретичних, практичних, семінарських занять, тематика самостійної позааудиторної роботи
-    засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;
-    перелік навчально-методичної літератури.
2.4. Прилуцьке  медичне училище надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.
2.5. За відповідність рівня підготовки студента до вимог стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (відділення, предметної циклової комісії).
За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.
За якість підготовки фахівців відповідає керівник вищого навчального закладу.

3. Форми організації навчання

3.1. Навчальний процес у Прилуцькому медичному училищі Чернігівської обласної ради здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна позааудиторна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
3.2. Основними видами навчальних занять є:
-    лекція;
-    лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
-    консультація.
Інші види навчальних занять затверджуються наказом директора.

3.3. Лекція

3.3.1. Лекція – основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
3.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на розгляд  предметної циклової комісії складений ним конспект лекцій (тези лекцій, мультимедійні презентації), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.


3.4. Лабораторне заняття

3.4.1. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (клінічних, бактеріологічних лабораторіях, відділеннях ЛПЗ). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи (дисципліни природничо-наукового циклу).
Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. 
3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.
Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.5. Практичне заняття

3.5.1. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, кабінетах на базі ЛПЗ, палатах, діагностичних кабінетах ЛПЗ, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою, предметами догляду.
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – матеріалах  контролю для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.
Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, а погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.
3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.6. Семінарське заняття

3.6.1. Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
3.6.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.
Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.7. Індивідуальне заняття

3.7.1. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін.
Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

3.8. Консультація

3.8.1. Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
3.8.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається наказом МОН України №450 від 07.02.2002р.

3.9. Самостійна робота студента

3.9.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
3.9.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом.
3.9.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, робочою навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
3.9.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум, методичні вказівки. 
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.
3.9.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.
У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів.
3.9.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку викладача.
3.9.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

3.10. Практична підготовка студентів

3.10.1. Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
3.10.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.
Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.
Організація практичної підготовки, здійснення поточного і підсумкового контролю регламентується «Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом МОН України № 93 від 8 квітня 1993 року та наказу МОЗ України № 690 від 7 грудня 2005 року «Про затвердження «Положення про організацію та проведення практики студентів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації».

3.11. Контрольні заходи

3.11.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною предметною цикловою комісією.  
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

3.11.2. Семестровий контроль

3.11.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Формами проведення є усне опитування, письмова робота, за екзаменаційними білетами, тестами або у довільній формі.
Семестровий контроль у Прилуцькому медичному училищі  проводиться відповідно до Положення про семестровий контроль. 
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни в основному на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань.
В залежності від специфіки викладання, інтенсивності поточного контролю, підсумкова оцінка диференційованого заліка може виставлятися без додаткових контрольних заходів.
При виконанні студентом навчальної програми в повному обсязі присутність студента на підсумковому контролі не обов’язкова.
Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.
3.11.2.2. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
Прилуцьке медичне училище може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. 
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом (предметними цикловими комісіями). Перерва між екзаменами, якщо вона потрібна студентам для підготовки, становить не менше 2-3 днів. Перед екзаменом проводиться консультація. 
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. 
Допускається  складання екзаменів поза екзаменаційною сесією у зв’язку з поважними причинами (хвороба, сімейні обставини, пологи, відрядження) за дозволом заступника директора з навчальної роботи. 
3.11.2.3. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «незараховано») і вносяться в екзаменаційну відомість і залікову книжку, навчальну картку студента (крім «незадовільно», «не зараховано»). Час і місце проведення екзамену дозволяється змінювати з дозволу заступника директора з навчальної роботи.
Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка затверджується наказом директора.  
Як виняток, керівник навчального закладу може продовжити термін ліквідації до наступного року навчання. 
Студенти переводяться на наступний курс навчання при виконанні навчального плану у повному обсязі та повної ліквідації академічної заборгованості.
Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
Перескладання позитивних оцінок з метою їх підвищення, не допускається. 
За результатами семестрового контролю студент може бути відрахований, якщо :
-    одержав під час сесії більше двох незадовільних оцінок;
-    при повторному перескладанні дисципліни (при комісії) отримав незадовільну оцінку;
-    має значну кількість пропущених годин без поважної причини і не має реальної можливості їх відпрацювати в установлені графіком навчального процесу терміни;
Відрахування студентів відбувається за обов’язковим погодженням із студрадою училища.

3.11.3. Державна атестація студента

3.11.3.1. Державна атестація студента здійснюється державною кваліфікаційною комісією після завершення навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. 
Приймає рішення про присвоєння випускникам кваліфікації та видачу диплома Державна кваліфікаційна комісія з кожної спеціальності з урахуванням рекомендацій випускової циклової комісії. 
Державна кваліфікаційна комісія створюється з кожної спеціальності (напряму підготовки).
3.11.3.2. Державна кваліфікаційна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається управлінням охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації на пропозицію директора вищого навчального закладу з числа провідних спеціалістів лікувально-профілактичних закладів області.
До складу державної комісії входять: директор вищого навчального закладу або заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділення,  викладачі, голови циклових комісій, провідні спеціалісти лікувально-профілактичних закладів.
До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можуть залучатися викладачі відповідних предметних циклових комісій. Вони користуються правами членів комісії.
Персональний склад членів державної кваліфікаційної комісії і екзаменаторів затверджується директором вищого навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.
Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планами вищого навчального закладу. Графік роботи комісії затверджується директором вищого навчального закладу.
Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи на підставі подання завідувача відділення і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів.
3.11.3.3. До складання державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.
Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів, подаються у державну комісію завідувачем відділення.
Державній комісії перед початком державних екзаменів завідуючим відділення подається:
-    зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, виробничої та переддипломної практик;
Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї   дисципліни, в зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.
3.11.3.4. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Державний екзамен проводиться у два етапи: теоретична (тестова частина) і практична з виставленням однієї оцінки. 
Теоретична частина екзамену проводиться Центром тестування МОЗ України як комплексний ліцензований тестовий іспит Крок М. Результати тестового  екзамену Крок М надсилаються навчальному закладу і зараховуються як теоретична складова державного кваліфікаційного екзамену зі спеціальності. Наказом директора результати ліцензійного екзамену Крок М згідно критеріїв переводяться в 4-х бальну систему оцінювання та подаються до Державної кваліфікаційної комісії для затвердження відповідним протоколом. 
Складання практичної частини державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії або його заступника.
Державна екзаменаційна комісія виставляє спільну оцінку з врахуванням результатів складання теоретичної та практичної частини, що оформляється відповідним протоколом.
3.12.3.5. Результати складання державних екзаменів визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно».
Результати складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.
Студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75% усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань оцінки «добре», склав державні екзамени з оцінками «відмінно», а також приймав участь у громадській роботі училища, з врахуванням рекомендацій випускової циклової комісії, видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.
Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.
Студент, який при складанні державного екзамену отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.
Студент, який не склав державного екзамену, допускається до повторного складання державного екзамену протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.
Студентам, які не складали державні екзамени з поважної причини (документально підтвердженої), директором вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів, але не більше, ніж на один рік.
3.11.3.6. Всі засідання державної комісії протоколюються. 
Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у навчальному закладі. 
Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт і подає його директору Прилуцького медичного училища.
У звіті голови державної комісії відображається аналіз рівня підготовки випускників; характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні педагогічної ради Прилуцького медичного училища Чернігівської обласної ради.
Організація та проведення державного кваліфікаційного екзамену здійснюється згідно «Положення про проведення Державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності у Прилуцькому медичному училищі».
Студенти, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти і на другому році навчання складають державну підсумкову атестацію (ДПА) з дисциплін Біологія, Українська мова, Математика.
Організація та проведення державної підсумкової атестації здійснюється згідно «Положення про Державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у Прилуцькому медичному училищі, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти».

4. Навчальний час студента

4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.
Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 40-45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»).
Навчальний день – складова  частина навчального часу студента тривалістю не більше 10 академічних годин.
Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).
Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.
Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
4.2. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.
Навчальні заняття у Прилуцькому медичному училищі тривають 2-4 академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.
Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

5. Робочий час викладача

5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. 
Планування навчального навантаження та обліку виконання проводиться відповідно до наказу МОН України №450 від 7 серпня 2002 року «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової та організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» з використанням комп’ютерної програми «Деканат».
5.2. Навчальне навантаження більше 720 годин узгоджується з профспілковим комітетом.
5.3. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.
5.4. Зміни в обов'язковому навчальному навантаженні викладача вносяться в його індивідуальний робочий план.
5.5. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.
Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.
Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

6. Форми навчання

6.1. Навчання у Прилуцькому медичному училищі здійснюється за денною формою навчання.


7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

7.1. Науково-методичне забезпечення включає:
-    державні стандарти освіти;
-    навчальні плани;
-    навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
-    методичні карти, методичні розробки, алгоритми виконання практичних навичок;
-    програми навчальної, виробничої й інших видів практик;
-    підручники і навчальні посібники;
-    інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
-    тематику завдань для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін, методичні вказівки по її виконанню;
-    контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
-    контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу.
Інші характеристики навчального процесу визначає викладач, предметна або циклова комісія, вищий навчальний заклад.