Прилуцьке медичне училище

Положення про організацію освітнього процесу

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Нормативне забезпечення навчального закладу

1.    Загальні положення

1.1. Нормативно-правова база організації освітнього процесу
Положення про організацію освітнього процесу розроблено на основі Закону України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», а також документів, що регламентують окремі аспекти освітньої діяльності Прилуцького медичного училища а саме:
- Положення про організацію навчального процесу в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про порядок створення, організацію і роботу Державної екзаменаційної комісії в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про організацію і порядок проведення комплексного Державного кваліфікацій- ного іспиту в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про підготовку студентів до ліцензованого іспиту КРОК «М»  в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про викладача - початківцяв Прилуцькому медичному училищі
- Положення про методичну роботу викладача в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про рейтинг академічних груп в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про проведення семестрових екзаменів та диференційованих заліків і ліквідацію академічної заборгованості в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про організацію відпрацювань пропущених лекцій та практичних занять в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про порядок переведення оцінок з 12-бальної шкали у 4-бальну та з з 4-бальної у 12-бальну шкалу в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про переведення студентів з навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб (контрактна форма) на навчання за рахунок коштів державного бюджету в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про Школу педагогічного досвіду та наставництвав Прилуцькому медичному училищі
- Положення про стипендіальну комісію, її обов’язки, порядок призначення і виплати стипендії студентам в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про відділення в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про циклову комісію в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів  в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про педагогічну раду в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про академічні відпустки та повторне навчання в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про методичну раду в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про кабінет (лабораторію) в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про організацію виробничої та переддипломної практики в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про проведення директорських контрольних робіт в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про атестацію педагогічних  працівниківв Прилуцькому медичному училищі
- Положення про підготовку та проведення відкритого заняттяв Прилуцькому медичному училищі
- Положення про рейтинг викладача в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про начально-методичний комплекс предмету в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про організацію самостійної роботи студентів в Прилуцькому медичному училищі
 - Положення про адміністративну радув Прилуцькому медичному училищі
- Положення про науково-дослідну роботу в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про керівника академічної  групи в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про методичний кабінет в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про організацію фізичного виховання в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про організацію та методику проведення поточного, семестрового, підсумкового контролю в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про бібліотекув Прилуцькому медичному училищі
- Положення про студентське самоврядування в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про організацію внутрішньо училищного  контролюв Прилуцькому медичному училищі
- Положення про порядок розрахунку підсумкової оцінки для додатка до диплома у разі вивчення навчальної дисципліни упродовж кількох семестрів в Прилуцькому медичному училищі
- Положення про контроль знань, умінь і навичок студентів в Прилуцькому медичному училищі

1.2. Основні терміни і їх визначення
Освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу. Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. 
Зміст освіти - це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітньо-професійних, освітніх і освітньо-наукових ступенів. 
Зміст освіти – це науково  обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для підготовки фахівців за напрямом 6.1201 «Медицина», спеціальністю 5.12010101 «Лікувальна справа» та   5.12010102 «Сестринська справа». 
Зміст освіти в медичному училищі визначається освітньо – професійною програмою підготовки фахівців, структурно – логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, робочою навчальною програмою дисципліни  та нормативними актами державного управління освітою.
Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова програма) – професійна програма підготовки фахівців – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю. Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни включає час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студентів, яка обов`язково виноситься на підсумковий контроль.
Структурно–логічна схемапідготовки визначає послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність проведення  контролю.
Навчальний план ( робочий навчальний план) - це нормативний документ училища, який складається на підставі освітньо-професійної, освітньо-наукової програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення підсумкового контролю. 
Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо – професійної програми, її зміст, послідовність, організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань та вмінь студентів.
Навчальна програма кожної дисципліни включає пояснювальну записку, тематичний план, зміст кожної теми, перелік теоретичних питань та практичних навичок для семестрового контролю  і список літератури.
Робоча навчальна програма – є нормативним документом медичного училища і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми.
У робочій навчальній програмі відображений конкретний зміст навчальної дисципліни: тематичний план, об’єм матеріалу до проведення лекційних ,практичних ,семінарських занять та самостійної роботи студентів, індивідуально-консультативна робота із студентами, система поточного і підсумкового контролю, список літератури.
Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка. Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка. 
Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту. 
Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти. 
Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.
1.3. Мовою викладання в училищі є державна мова, яка визначається статтею 48 Закону України "Про вищу освіту".
2. Освітній процес
2.1. Освітній процес в училищі − це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
2.2. Мета освітнього процесу полягає у підготовці компетентних та висококваліфікованих фахівців для галузі медицини та пов’язаних з нею суміжних галузей та сфер суспільного життя, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринку праці.
2.3. Освітній процес базується на таких принципах:
− відкритості (освітній процес вучилищі здійснюється відкрито для усіх зацікавлених сторін);
− доступності (відповідність змісту, характеру і обсягу матеріалу, який вивчається, можливостям і рівню підготовки здобувача вищої освіти);
− єдності і наступності освітнього процесу (забезпечення єдністю структури освіти та узгодженості ступенів і етапів навчально-виховного процесу);
− безперервності;
− науковості;
− гнучкості;
− гуманізму, демократизму та пріоритетності загальнолюдських
духовних цінностей (орієнтування на зміцнення єдності людини, народу ідержави);
− національної спрямованості (забезпечення органічного зв'язку освіти з національною історією, культурою, традиціями);
− міжнародної інтеграції (забезпечення інтеграції системи вищої освітиУкраїни у Європейський простір вищої освіти за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи);
− незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадськихта релігійних організацій (забезпечується вимогою Конституції України пронедопустимість втручання у навчально-виховний процес закладу вищої освіти політичних партій, громадських і релігійних організацій).
2.4. Освітній процес організовується з урахуванням наявного науково- педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази училища, з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, академічної та професійної мобільності, швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузі медичних технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. 
2.5. Основними завданнями освітнього процесу є:
− продовження реалізації ступеневої освіти через створення інтегрованої неперервної системи відбору і підготовки студентів;
− провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня медичної  спеціальності;
− виконання училищних навчальних планів і програм, які відповідають запиту держави, громади та медицини;
− забезпечення вільного багатоканального доступу до світових освітніх танаукових ресурсів через мережу Інтернет в усіх приміщеннях училища;
− забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;
− індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді;
− створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;
− збереження та примноження моральних, культурних, патріотичних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
− проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
− створення умов для здобуття якісної освіти інвалідами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
− активне залучення до навчально-виховного процесу і науково-дослідницької роботи  провідних фахівців організацій та установ.
2.6. Організація навчального процесу в медичному училищібазується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.
 2.7. Державний  стандарт  освіти – це  сукупність норм,  які визначають  вимоги  до освітнього, освітньо – кваліфікаційного рівня.
     2.7.1. Складовими державного стандарту освіти є: освітня, освітньо – кваліфікаційна характеристика, нормативна частина змісту освіти і тести.
2.8. Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобуває відповідний фах.
2.9. Освітньо – кваліфікаційна характеристика-  це основні вимоги до професійних якостей, знань і вмінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов’язків.
2.10. Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до освітнього рівня молодшого спеціаліста. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов’язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.
2.11. Тести - це  система формалізованих  завдань,  призначених для  встановлення відповідності освітнього рівня студента до вимог освітньої характеристики.
2.12. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами медичного училища ( відділеннями, цикловими комісіями).
2.13. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин, навантаження одного навчального року за денною формою навчання – 60 кредитів ЄКТС.
 
3. Форми навчання та організації освітнього процесу та навчальних занять
1. Навчання в училищі здійснюється за очною (денною) формою. 
2. Училище здійснює організацію освітнього процесу на денній формі навчання згідно зі стандартами освітньої діяльності, стандартами вищої освіти і даним Положенням. 
Форми навчання
3.1. Основними формами навчального процесу у медичному училищі є: навчальні заняття, самостійна робота студентів, практична підготовка і контрольні заходи.
3.2. Основними видами навчальних занять є: 
лекція,
практичне заняття,
семінарське заняття,
лабораторне заняття, 
індивідуальне заняття,
консультація.
3.3. Лекція.
3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять,  призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Лекція – теоретично вивершений, логічно обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково – методичного питання, ілюстрований, за необхідністю, засобами наочності.
3.3.2.Лекція покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів. 
  3.3.3. Обсяг лекційного курсу визначається навчальним та робочим навчальним планом, а його тематика – робочою начальною програмою навчальної дисципліни. 
3.3.4. Лекція проводиться у приміщеннях, обладнаних технічними засобами навчання.
3.3.5. Лекція проводиться для однієї або більше груп.
3.3.6. Лекторами в навчальному закладі можуть бути найбільш досвідчені викладачі, а також висококваліфіковані фахівці, що мають необхідний педагогічний чи практичний досвід.
3.3.7. Лектор,  якому доручено  читати  курс лекцій,  зобов’язаний  перед початком відповідного семестру подати на засідання циклової комісії складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
3.3.8. Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний головою циклової комісії до проведення пробних лекцій за участю досвідчених викладачів.
3.3.9. Лектор зобов’язаний дотримуватись навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.
3.3.10. При оцінюванні лекторської майстерності слід враховувати: зміст лекції і її структуру, вміння лектора викладати свої думки і сприяти активній творчій діяльності студентів, темп читання лекції, комунікабельність; сукупність оволодіння лектором педагогічною технікою, забезпеченість заняття необхідною наочністю, вміння лектора організувати самостійну роботу.
3.3.11. Перевірка читання лекції здійснюється шляхом оцінки результатів навчання, вивчення думки студентів, аналізу результатів і якості самостійних робіт та практичних занять, які пов’язані з матеріалом лекції; відвідування занять головою циклової комісії та адміністрацією.
 
3.4. Практичне заняття.
3.4.1. Практичне заняття – це форма навчання, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуально сформульованих завдань.
3.4.2. Практичні заняття проводяться в аудиторіях, оснащених необхідним обладнанням для відпрацювання вмінь і навичок, визначених відповідною програмою.
3.4.2. Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводиться до відома студентів. Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
3.4.3.Для проведення практичних занять викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести та завдання для перевірки базових знань студентів, інструкції до проведення практичних занять, алгоритми відпрацювання відповідних вмінь та навичок, а також матеріали для підсумкового контролю знань студентів.
3.4.4. Практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
3.4.5. Якісну характеристику проведення практичного заняття визначає:
- практична направленість і виховний характер заняття;
- професійна ерудиція викладача, методично правильна побудова заняття і його раціональність;
- ступінь індивідуальності навчання;
- забезпеченість заняття роздатковим матеріалом, наочністю, ТЗН, обладнанням та вміння викладача і студентів дидактично грамотно використовувати їх.
3.4.6. Перевірка якості знань студентів здійснюється шляхом:
- заміру і оцінки результатів навчання;
-  вивчення думки студентів, аналізу результатів і якості самостійних робіт;
- відвідування заняття викладачами суміжних циклів;
- контрольні відвідування занять адміністрацією коледжу, методистом, головою циклової комісії.
3.5. Семінарське заняття.
3.5.1.Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
3.5.2. Призначення семінарського заняття:
- розвиток самостійності студентів;
- удосконалення та закріплення знань;
- розвиток умінь та навичок роботи з додатковою та довідниковою літературою;
- оволодіння методами добору матеріалу, уміння визначити головне;
- участь студентів у різних формах колективної роботи.
3.5.3. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою.
3.5.4. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію. 
3.5.5. Оцінки за кожне семінарське заняття вносяться окремою графою в навчальний журнал.  
3.5.6. Вимоги  організаційно – методичного характеру до проведення семінарського заняття:
- наявність розкладу семінарських занять, наявність графіку групових та індивідуальних консультацій по темах заняття;
- наявність планів семінарських занять, розглянутих і затверджених на засіданні циклової комісії;
- наявність методичних вказівок до семінарських занять і визначення об’єму матеріалу для самостійної роботи. 
3.5.7. Перевірка якості семінарських занять здійснюється шляхом усного чи письмового опитування студентів по матеріалу семінарського заняття та під час відвідування занять адміністрацією коледжу, методистом, головою циклової комісії.

3.6. Лабораторне заняття.
3.6.1. Лабораторне заняття – це форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою.
3.6.2. Лабораторні заняття проводяться з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.
3.6.3. Перелік тем лабораторних занять визначається  робочою навчальною програмою дисципліни.
3.6.4. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завданої теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
3.6.5. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт.
3.6.6. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.6.7.Перевірка якості лабораторного заняття здійснюється шляхом усного чи письмового опитування, аналізу індивідуальних звітів студентів та під час відвідування занять адміністрацією училища , методистом, головою циклової комісії.

3.7. Індивідуальне заняття.
3.7.1. Індивідуальні заняття є новою формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі. Вони передбачають створення умов  для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та схильні до науково - дослідної роботи і творчої діяльності.
3.7.2. Індивідуальні заняття проводяться у позаурочний час за окремим графіком, складеним цикловою комісією з урахуванням потреб і можливостей студента.
3.7.3. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам.
3.7.4. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовані здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково – дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

3.8. Консультація.
3.8.1. Консультація – це один із видів навчальних занять. Вона проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні  чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх теоретичного застосування.
3.8.2. Консультації протягом семестру (поточні консультації) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком.
3.8.3. Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи чи потоку.

3.9. Самостійна робота студента.
3.9.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
3.9.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1-3 та не більше 2-3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни
3.9.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями  та вказівками викладача.
3.9.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально – методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.
3.9.5.Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.
3.9.6. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці навчального закладу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах.
3.9.7. Індивідуальні завдання є різновидом самостійної роботи :
1. Індивідуальні завдання є однією із форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. 
2. Реферати, доповіді та ін. – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. На виконання реферату з дисципліни у робочій програмі передбачається виділення певного часу із загального обсягу самостійної роботи студента з даної дисципліни. 
3. Індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ) - вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектного характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу дисципліни і завершується контролем. 
3.9.8.Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. 

3.10. Практична підготовка студента.
3.10.1. Дидактичною метою практичної підготовки студентів є оволодіння ними навичками, вміннями та засобами організації майбутньої професійної діяльності. 
3.10.2. Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики.
3.10.3. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно – методичним керівництвом керівника практики, який призначається  директором.
3.10.4. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.
3.10.5. Організація практичної підготовки студентів регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим  наказом Міністерства освіти України №93  від 08.04.1993р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції 30 квітня 1993р. за N 35. 

4. Контрольні заходи.
4.1.Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
4.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної програми. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначається цикловою комісією.
4.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо – кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах.
4.4. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.
 4.5. Семестровий контроль.
 4.5.1. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку, семестрового заліку.  Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, або за екзаменаційними білетами, тестами, у формі довільної співбесіди.
4.5.2. Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються навчальними планами, а форми їх проведення – робочою програмою навчальної дисципліни.
4.5.3. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни ( семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
4.5.4. Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентами навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних чи семінарських заняттях
4.5.5. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на основі виконання ним індивідуальних завдань. Цей вид контролю також не передбачає обов’язкову присутність студентів.
4.5.6. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
4.5.7. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
4.5.8. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення екзаменів визначаються рішенням відповідної циклової комісії та відображені в Положенні про проведення семестрових іспитів.
4.5.9. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за дванадцятибальною шкалою для загальноосвітніх дисциплін,за п’яти бальною для спеціальних дисциплін ; . Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов’язкову присутність студентів.
заліки за двобальною («зараховано», «не зараховано») та заносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.
4.5.10. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з навчального закладу.
4.5.11. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється заступником директора з навчальної роботи.
4.5.12. Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
 
5. Атестація  студента.
5.1. Строк повноважень державних комісій становить один календарний рік.
5.2. Формування, організацію роботи та контроль за діяльністю державних комісій здійснює директор медичного коледжу.
5.3. Завданнями державних комісій є: 
прийняття рішення про присвоєння випускникам відповідної кваліфікації та щодо видачі диплома (диплома з відзнакою з урахуванням рекомендації циклової комісії);
розробка пропозицій щодо подальшого поліпшення якості підготовки фахівців з відповідного напряму підготовки (спеціальності).
5.4. Державна комісія створюється щороку у складі голови та членів державної комісії з кожної спеціальності. Списки голів державних комісій, завірені підписом директора медичного училища, подаються у двох примірниках на затвердження до Департаменту охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації не пізніше, ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.
5.5. Головою Державної комісії з кожної спеціальності призначається висококваліфікований фахівець Управління охорони здоров'я  Чернігівської облдержадміністрації або головний лікар Прилуцької міської лікарні.
Одна й та сама особа може бути головою державної комісії не більше трьох років поспіль.
Голова державної комісії зобов’язаний:
ознайомити всіх членів державної комісії з їх правами та обов’язками;
довести до членів державної комісії основні завдання та вимоги щодо державної атестації студентів, критерії оцінювання якості підготовки випускників, розклад роботи державної комісії, особливості організації та проведення державного екзамену;
забезпечити роботу державної комісії відповідно до затвердженого розкладу;
бути присутнім на проведенні державного екзамену, на засіданнях державної комісії під час обговорення результатів екзаменів, виставлення оцінок, вирішення питань про присвоєння професійної кваліфікації та прийняття рішення про видачу дипломів державного зразка або відмову в їх видачі;
розглядати звернення студентів з питань складання державного екзамену та приймати відповідні рішення;
контролювати роботу секретаря державної комісії щодо підготовки необхідних документів;
складати звіт про результати роботи державної комісії та після обговорення його на заключному засіданні подати директору медичного училища .
5.6. Заступником голови Державної комісії призначається директор училища або його заступник з навчальної роботи.
5.7. До складу державної комісії входять:
директор медичного училища або заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням, викладачі, які формують профіль підготовки спеціалістів. До складу комісії можуть входити представники трудових колективів, які  замовляють спеціалістів, викладачі інших ВНЗ.
5.8. Персональний склад членів державної комісії затверджується наказом керівника вищого навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.
Кількість членів державної комісії становить не більше чотирьох осіб (в окремих випадках кількість членів державної комісії може бути збільшено до шести осіб).
Засідання державної комісії оформляються протоколами.
У протоколах відображаються оцінка, отримана студентом під час державної атестації, рішення державної комісії про присвоєння студенту освітнього рівня, кваліфікації за відповідним напрямом підготовки та спеціальністю, а також інформація про видачу йому диплома (диплома з відзнакою).
5.9. Секретар державної комісії призначається наказом директора медичного училища з числа працівників відділення і не є членом державної комісії. Секретар державної комісії забезпечує правильне і своєчасне оформлення документів.
До початку роботи державної комісії секретар повинен:
отримати бланки протоколів засідання державної комісії;
підготувати відомість результатів успішності тестового екзамену «Крок-М» студентів зі спеціальності;
о